Безводний аміак
Безводний аміак (NH3) – високо ефективне, найбільш концентроване азотне добриво. Вміст діючої речовини азоту в ньому становить 82,2%. Вимоги до зрідженого безводного аміаку, що виготовляється для народного господарства та експорта регламентує ГОСТ 6221-90. За зовнішнім виглядом безводний аміак являє собою безбарвну рухливу асоційовану рідину з досить різким запахом, яка на повітрі бурхливо кипить при температурі -33°С і швидко випаровується при температурі -77°С. Аміак - це токсичний газ. Він може перебувати в двох станах: рідкому і газоподібному. У чистому вигляді аміак називають рідким аміаком. Зберігання, транспортування і внесення безводного аміаку здійснюється тільки під тиском, як правило, у ємностях з робочим тиском до 16 атмосфер. Всі види цих робіт відносяться до робіт підвищеної небезпеки.
Питома вага рідкого аміаку залежить від його стану, на яку впливає температура навколишнього середовища, тиск, наявність в рідкій фазі парів аміаку газоподібної фази, які, як правило, потрапляють при перекачках аміачними насосами. Тому, не дивлячись на те, що аміак - це газ, облікової величиною для нього є тільки вагу в тоннах, а не об'єм у кубічних метрах. А коефіцієнт переведення 1 м³ аміаку в тонни може коливатися в розмірі від 0,6 до 0,7. Ємності для зберігання і транспортування аміаку вимірюють об'ємом в кубічних метрах. Налив рідким аміаком здійснюють не більше ніж 85% від об'єму ємності, інший простір заповнюється газовою фазою аміаку. Аміачники умовно вважають вагу аміаку, який можна залити в ємність до 50% об'єму посудини, тобто в ємність 100 кубічних метрів можна заливати 50 тонн рідкого аміаку.
Рідкий аміак це дуже токсична і отруйна речовина. За рахунок своєї швидкої реакції з вологою, виділяється величезна кількість тепла, що може привести до опіку у живих організмів. У людей при роботі з аміаком без необхідних засобів захисту нерідкі опіки слизової оболонки очей і дихальних шляхів, блювання, нудота, запаморочення. Нейтралізація рідкого аміаку виконується тільки водою. Тому всі роботи з аміаком проводяться у засобах захисту строго за регламентом і інструкціями, а вимоги до персоналу зростають зокрема до регулярної щорічної вузькоспеціалізованої підготовки та виробничої дисципліни на виконання цих видів робіт.
Аміак за своєю природою не є речовиною, яка забруднює навколишнє середовище, так як азот, з якого він складається, є складовою частиною атмосфери. При застосуванні в сільському господарстві в якості добрива, коли відбувається внесення аміаку в грунт (тобто аміаку), він закипає в реакції з вологою і перетворюється на газ, який швидко розчиняється в грунтовому розчині і утворює гідроксид амонію (NH4OH). Іони якого при цьому поглинаються грунтом і знаходяться в легкодоступній для рослин формі, а надлишок азоту повертається в з'єднання з повітрям.
Виробниками аміаку в Україні є ВАТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Дніпроазот» (Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.), ПАТ «Азот» (Черкаси) та ПАТ «Рівнеазот». Які повністю задовольняють потребу сільського господарства країни, а також здійснюють експорт продукції в країни ближнього і далекого зарубіжжя.
В даний час виробником відпускається рідкий аміак двох типів. Перший тип для промислового використання, другий - в якості азотного добрива для застосування в сільському господарстві. Практикується внесення рідкого аміаку в ґрунт, в якості концентрованого рідкого азотного добрива, або в якості водного розчину.
Транспортування аміаку по території України здійснюється залізничним транспортом у цистернах 30-40 тонн, і спеціальним автомобільним транспортом 10-20 тонн. Обидва способи дозволяють завантаження на заводах виробниках, але доставка для застосування аміаку в сільському господарстві здійснюється тільки автотранспортом. Це не означає, що хто-небудь може возити тонни аміаку автошляхами. Для перевезення особливо небезпечних вантажів по території України потрібні необхідна ліцензія, карта на кожен спецзасіб, закріплена за кожною відповідальною особою. Інструкції з перевезення аміаку узгоджуються із залізницею та ДАІ. Оформляється страхування аміаку і персоналу, узгоджуються і отримуються маршрути по території України. Також необхідно пройти експертизу спецзасобів, отримати дозвіл на їх експлуатацію і отримати дозвіл для підприємства на проведення робіт з аміаком. Наша організація може вам це все надати.
Як ми вже згадували, аміак у сільському господарстві застосовується в якості азотного добрива. Як правило, рідкий аміак вносять безпосередньо в грунт на глибину 15-20 см за допомогою спеціальних стрічкових агрегатів (аміачних культиваторів), силових машин тракторів і польових ємностей аміаку високого тиску. Добриво проникає в грунт в залежності від вологи грунту на глибину до 60 см і розтікається від осі кожної сошки на 70 см. Основною перевагою внесення аміаку в ґрунт є те, що він сильно швидко закипає і зв'язується з грунтом. А це мінімізує втрати азоту, які коливаються від 3% до 7%. Посівний матеріал можна застосовувати вже через 3-5 днів після внесення добрива. Категорично забороняється посадка раніше цього терміну, так як це може призвести до опіку насіння і поганого проростанню зернових, відповідно. До переваг аміаку, на відміну від гранульованих добрив, можна віднести те, що аміак не боїться вимивання гранул дощами і має низькі технічні втрати, тому легко застосовується як в осінній, так і у весняний періоди.
Доза внесення аміаку залежить від стану ґрунту, тобто від дефіциту наявності в ній азоту під ту або іншу технічну культуру. Вона розраховується персонально агрономами господарств на підставі аналізів ґрунту. З досвіду проведення робіт в Україні доза внесення аміаку в середньому є такою:
Пшениця | 50-70 кг/га |
Ячмінь | 50-80 кг/га |
Соняшник | 70-80 кг/га |
Кукурудза | 90-150 кг/га |
Цукрові буряки | 150-250 кг/га |